Костянтин I Іванович Острозький (1460 — 11 вересня 1530) — волинський князь (батько Острозького Костянтина-Василя), староста брацлавський, звенигородський і вінницький (з 1497), великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530), маршалок волинський і староста луцький (з 1499), каштелян віленський (1513-1522), каштелян троцький (1522-1530), світський глава православного населення. Правнук Федора Даниловича Острозького.
Біографія
Князь почав свою військову кар'єру в часи короля Яна I Ольбрахта, був з найвидатніших полководців 15 століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності. Він брав участь в успішних кампаніях проти татар і Московської Держави. За його перемогу біля Очакова проти сил Махмет-Гірея він був нагороджений званням Великого Гетьмана Литовського із 10 серпня 1497. Він був першою людиною, яка одержала це звання. Один із найвизначніших меценатів того часу, до його маєтку входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл, перетворив Острог на осередок слов’янської культури.
У битві над Ведрошею 14 липня 1500 литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська. Князь був полонений. У 1506 році Василь III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність. Отримавши свободу пересування, йому вдалось втекти до Литви в 1507.
Сигізмунд I Старий повернув князеві чин Великого Гетьмана Литовського в 1507. 1508 року під Слуцьком і 1512 року під Вишневцем князь розгромив кримських татар. Після цього тріумфу та переможної битви під Ольшаницею 1527 року на Київщині він захопив у полон чимало татар та розселив їх в Острозі. Вони мали охороняти місто, тому одна із вулиць міста називається Татарською і донині. Збройні протистояння із військами південного сусіда були для Острозького звичним ділом. Він навіть розробив проти них спеціальну тактику ведення бою. Полонені татари були на службі у його війську і підтримували порядок у місті, причому в них це виходило якнайкраще. Адже мусульмани легко вирішували конфлікти між православними та католиками. Крім того, їхня віра їм забороняла вживати спиртне.
1513 року почалась нова війна з московитами. 8 вересня 1514 року в битві під Оршою військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці.
2 серпня 1519 відбулася битва під Сокалєм, де татари завдали поразки війську Костянтина Острозького.
Князь був православним та вживав руську мову. Він домігся значного обмеження впливу світських урядників на церковне життя та справи. Перестала діяти заборона на будівництво нових православних церков та інших споруд. Костянтин Іванович заклав православний монастир в селі Дермань та Богоявленський собор в Острозі. Окрім того, на честь своїх перемог він будував храми в інших місцях Литовської та Польської держав. А його грошові фундації були чи не найбільшими серед пожертв у всьому князівстві.
Помер 11 вересня 1530 в Турові, похоронено в Києво-Печерській лаврі.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії